Розвиток критичного мислення

Одним із найважливіших напрямків удосконалення навчання учнів початкових класів є пошуки впровадження у навчально-виховний процес інтерактивних технологій. Сьогодні уже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми, слід переходити від «передавання знань» до «навчання жити». В сучасному суспільстві неможливо одній людині знати все, навіть в окремій вузькій галузі. Численні факти добре «запам’ятовують» комп’ютери. Сьогоднішнім учням потрібні інші навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати, вміти шукати потрібну інформацію. Дитина має напружено розумово працювати. Саме цьому сприяють інноваційні технології. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інноваційного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я чую й бачу, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли, я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок». Використання інноваційних технологій – це спосіб створення в класі атмосфери, котра найліпшим чином сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити. Саме тому очевидна життєва необхідність критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Тільки таким шляхом можна міркувати про розвиток демократії відповідно до вимог світового суспільства.

Освітня технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути  та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж.Піаже та Л.Виговоського щодо творчого співробітництва вчителя та учня.

При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Новаційна значущість мого досвіду роботи передусім простежується у характері взаємовідносин всіх учасників педагогічного процесу. По-перш, на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги. По-друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю. Педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети — формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити роботи висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Моя мета — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від діяльності, виникає почуття компетентності.

Для того, щоб навчитися критично мислити, учням необхідно почати мислити критично.

Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати її критичне мислення, а саме:

-     виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

-       дозволити учням вільно розмірковувати;

-       приймати різноманітні ідеї та думки;

-       сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

-    забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від негативної оцінки;

-       підтримувати віру у кожного учня в його здатність породжувати критичні судження; 

-        цінувати критичні міркування учнів.

Методична система розвитку критичного мислення дає вчителям можливість:

-        активізувати мислення;

-        формулювати цілі навчання;

-        залучати учнів до плідного обговорення;

-        мотивувати навчання учнів;

-        мотивувати учнів до навчального процесу;

-        стимулювати зміни;

-       стимулювати міркування про здійснену роботу; розкрити різні точки зору;

-        допомагати учням ставити власні запитання;

-        заохочувати самовираження;

-        забезпечити обробку інформації;

-       заохочувати прояви критичного мислення.

Роль учителя стає роллю одного з партнерів у навчальному процесі, вчителі залучають усіх учнів до активного одержання знань, складання схем, до творчої діяльності. Усі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться. Учні набувають певних навчальних навичок, результатом чого є ефективна інтеграція нової інформації та попередніх знань. Важливо пам'ятати, що ця методична система стосується як процесу викладання, так і процесу учіння.

Учнів треба вчити на двох рівнях:

1)             необхідно опрацьовувати зміст, тобто предметний матеріал;

2)      необхідно, щоб учні оволоділи процесом учіння, засвоєння змісту.

Розуміючи не лише зміст, а й особливості процесу навчання, учні перетворюються на особистостей, здатних упродовж всього життя відкривати нові ідеї та інформацію і трансформувати її у практичні вміння та навички.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з 5 основних етапів.

Основні етапи уроку критичного мислення:

1.     Розминка (створення сприятливого психологічного клімату на уроці).

2.     Обґрунтування навчання (постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).

3.     Актуалізація (зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку).

4.     Усвідомлення змісту (знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).

5.     Рефлексія (критичний момент уроку).

-         учні переробляють нові знання на власні;

-         запам’ятовують матеріал, так як розуміють його;

-         активно обмінюються думками;

-         удосконалюють і поповнюють словниковий запас;

-         складається різноманітність міркувань;

-         вибір правильного варіанту.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. Пропоную всім ознайомитись з методичним кейсом за напрямом розвитку критичного мислення в учнів початкових класів.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1.     Стратегія «Асоціативний кущ»

2.     Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

3.     Стратегія «Есе»

4.     Стратегія «Дискусія»

5.     Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

6.     Стратегія «Метод прес»

7.     Стратегія «Порушена послідовність»

8.     Стратегія «Взаємні запитання»

9.     Стратегія «Письмо в малюнках»

10.      Стратегія «Доповідач-респондент»

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Схема використання методів на різних етапах уроку

Розминка	Обґрунту- вання	Актуалізація	Усвідомлення змісту	Рефлексія
Метод ПРЕС Рюкзак Розминка Сенкан Асоціатив- ний кущ Есе Ключові слова	Метод ПРЕС Есе	Обери позицію Метод ПРЕС Сюрприз Розумний куб Сенкан Асоціативний кущ Есе Ключові слова Читання в парах, групах Мозкова атака Дискусія в групах Ґронування Питання – відповідь Мислення (в парах) – обговорення Порушення послідовності Вільне письмо Передбачення Дискусійна сітка	Різнокольорові капелюшки Дискусія Критичне читання тексту в парах Система позначок «Поміч» Багатовимірне опитування Взаємонавчання Реакція читача Передбачення за ключовими виразами Кероване читання Порушена послідовність Понятійна таблиця	Обери позицію Метод ПРЕС Самооцінка Сюрприз Рюкзак Різнокольорові капелюшки Розумний куб Сенкан Асоціативний кущ Есе Ключові слова Дискусія у парах, групах («кутки») 3апитання – відповідь Речення з відкритим кінцем Вільне письмо Дискусійна сітка

Позакласна робота

     Прагну розвивати критичне мислення і творчість і у позакласній роботі. Виховні години проводжу не тільки у вигляді бесід, а і у формі цікавих занять. Наприклад, класна година з теми « Школа майбутнього».Діти висловлювали свої думки щодо бачення школи, у якій хотіли б навчатися. Практикую ігри, які сприяють розвитку творчого мислення. Разом з дітьми ми багато подорожуємо, відвідуємо цікаві місця. Це розширює кругозір, розвиває пізнавальний інтерес. Ті знання, які діти отримали під час уроків, на екскурсії можна перевірити практично. Діти порівнюють почуте на уроці і побачене під час подорожей. А ще пізнають один одного в різних життєвих ситуаціях.

        Мені як учителю приємно бачити результати своєї роботи у перемогах своїх вихованців у різного роду конкурсах, міжшкільних олімпіадах, виставках.

Активна співпраця з батьками

  Формувати  та розвивати творчі здібності  молодших школярів можна лише у взаємодії з батьками. Тому ця робота реалізується у трьох напрямках: вивчення сімей учнів, батьківський всеобуч та спільні заходи. Популярні форми роботи з батьками: анкетування, збори, дні обміну інформацією з батьками, лекції, родинні свята та конкурси між дітьми і батьками.

     Робота вчителя досить складна. Особливість цієї професії полягає не тільки в тому, що щодня й щогодини ми несемо учням знання. Ми – вчителі, і тому повинні відчувати, що наша робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні людям, що кожен з нас потрібен тим, кому завтра вступати в самостійне життя.

   Отже, системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом формування критичного мислення як пріорітет-ного напрямку виховання особистості сучасної молодої людини.

Методичні рекомендації

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що критичне мислення - це мислення самостійне. Воно носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою.

По-друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Головним є процес здобуття знань.

По-третє, критичне мислення починається з постановки запитань та усвідомлення проблем, які потрібно вирішити. На думку Дьюї, «лише борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає».

А бразильський педагог Пауло Фрейре вважає, що лише постановка та вирішення проблем здатні звільнити учнів від пригноблення особистості.

По-четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації (докази, контраргументи, признання інших точок зору тощо).

По-п'яте, критичне мислення - це мислення соціальне. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. Саме через це застосовуються різні види парної та групової роботи, використовуються дебати, дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Уміння критично мислити потрібне людині, щоб:

• усвідомлено сприймати навколишню дійсність;
• учитися відрізняти добро від зла;
• думати власною головою, вміти ставити й вирішувати найскладніші життєві питання;
• мати власну думку, вміти її формулювати, аргументувати, обговорювати з іншими людьми, поглиблювати, а можливо, й змінювати;
• учитися не тільки на своїх помилках, а й на помилках інших;
• уміти прогнозувати наслідки своїх вчинків;
• тверезо оцінювати свої слабкі й сильні риси;
• розвиватися, самовдосконалюватися, ставати кращим, добрішим, великодушнішим;
• усе життя пізнавати істину, усвідомлюючи, що це процес безконечний;
• знайти прекрасне й захопливе хобі на все життя – ДУМАТИ!

Висновки

     Отже, працюючи над проблемою «Критичне мислення як засіб формування та розвитку  творчих здібностей молодших школярів», можна зробити такі висновки:

• Зберігається і зміцнюється моральне, фізичне і психічне здоров’я учнів.
• Формується стійкий пізнавальний інтерес до навчання, вміння вчитися.
• Активізується розумова, пошукова активність молодших школярів, їх творчість.
• Виробляється вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди.
• Розвивається  критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку.
• Формується бажання і здатність самостійно вчитися.
• Стимулює загальну активність учнів.
• Сприяє створенню плідного освітнього середовища, й утвердження системного характеру навчання та самонавчання.
• Розвивається в молодших школярів упевненість в собі, пізнання своєї особистості.
• Достатньо сформовані вміння використовувати свої знання у повсякденному житті.

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.